Т-тріомакс (тіотриазолін) р-р д/ін. 25мг/мл амп. 4мл №10

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. діюча речовина препарату має антиішемічну, Механізм дії препарату пов'язаний з посиленням компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активацією процесів окислення в циклі Кребса із збереженням внутрішньоклітинного фонду АТФ. тіазотної кислоти тіола сірки, для якої характерні окиснювально-відновні властивості, і третинного азоту, що зв'язує надлишок іонів водню, призводить до активації антиоксидантної системи. каталази та глутатіонпероксидази – запобігає ініціювання активних форм кисню.

Поліпшення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи.

Вплив препарату призводить до гальмування процесів окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зниження чутливості міокарда до катехоламінів, запобігання прогресивному пригніченню скоротливої ​​функції серця, стабілізації та зменшення зони некрозу та ішемії міокарда відповідно.

Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скорочувальної здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати препарат для лікування хворих з різними формами ІХС.

Паралельно із застосуванням у кардіології препарат призначають при лікуванні захворювань печінки та інших внутрішніх органів, враховуючи його високі гепатопротекторні властивості. Морфолінієва сіль тіазотної кислоти запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації та розповсюдження центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний та пігментний обміни. Також збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад.

Фармакокінетика. При внутрішньом'язовому введенні C _max морфолінієвої солі тіазотної кислоти в плазмі крові досягається через 0,84 год, при внутрішньовенному - через 0,1 год. Зв'язування з білками крові - не більше 10%. Накопичується переважно у нирках — 31%, а також у великій кількості у товстому кишечнику, серці, селезінці, найменше — у тонкому кишечнику та легені (1–2%).

Показання

У комплексному лікуванні ібс: стенокардії, інфаркту міокарда, постінфарктного кардіосклерозу. як додатковий засіб у терапії серцевих аритмій. у комплексному лікуванні хронічного гепатиту, алкогольного гепатиту, фіброзу та цирозу печінки.

Застосування

При інфаркті міокарда та нестабільної стенокардії препарат вводити повільно по 4 мл 25 мг/мл (100 мг) зі швидкістю 2 мл/хв або внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 20– 30 крапель на хвилину (4 мл розчину 25 мг/мл розводять у 150–250 мл 0,9% розчину натрію хлориду) або вводити внутрішньом'язово по 4 мл 25 мг/мл (100 мг) 2–3 рази на добу. курс лікування – 14 днів.

При стенокардії напруги та спокою та постінфарктному кардіосклерозі препарат вводити внутрішньовенно по 2 мл 25 мг/мл 3 рази на добу. Курс лікування – 20–30 днів.

При хронічному гепатиті з вираженою активністю процесу препарат у перші 5 днів вводити внутрішньом'язово по 2 мл 25 мг/мл (по 50 мг) 2–3 рази на добу або внутрішньовенно повільно зі швидкістю 2 мл /хв по 4 мл 25 мг/мл (100 мг) 1 раз на добу, або крапельно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (2 ампули 25 мг/мл розчину розводять у 150–250 мл 0,9% р-р натрію хлориду). З 5 по 20 день терапії застосовувати препарат у формі таблеток (по 100 мг 3 рази на добу).

При хронічному гепатиті мінімального та помірного ступеня активності препарат вводити внутрішньом'язово по 2 мл 25 мг/мл 3 рази на добу. Курс лікування – 20–30 днів.

При цирозі печінки лікування починати з внутрішньом'язового введення 2 мл 25 мг/мл (по 50 мг) 3 рази на добу протягом 5 днів, а далі продовжувати лікування таблетками (по 100 мг 3 рази на добу) ). Курс лікування – 60 днів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату.

Побічні ефекти

Препарат зазвичай добре переноситься. у хворих з підвищеною індивідуальною чутливістю можуть виникати:

з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висипання, випадки кропив'янки;

з боку імунної системи: на фоні прийому інших препаратів описані випадки ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку;

інші: лихоманка, випадки ознобу та змін у місці введення.

У пацієнтів, переважно літнього віку при прийомі інших препаратів, можуть виникнути:

з боку центральної та периферичної нервової системи: загальна слабкість, запаморочення, шум у вухах, головний біль;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, випадки зниження артеріального тиску;

з боку травної системи: прояви диспептичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, здуття живота, блювання;

з боку дихальної системи: задишка, ядуха.

Особливості застосування

Застосування в період вагітності та годування груддю. відсутній достатній досвід застосування препарату під час вагітності та годування груддю.

Діти. Немає достатнього досвіду застосування препарату у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. У разі виникнення побічних реакцій з боку центральної та периферичної нервової системи необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.

Взаємодія

Як кардіо- і гепатопротекторний препарат можна застосовувати в комбінації з базисними засобами терапії ібс і поєднувати з традиційними методами лікування гепатитів відповідної етіології.

Передозування

Симптоми: підвищення концентрації натрію та калію в сечі.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. не заморожувати.